07.11.2019 09:18
 Версія для друку

Водні ресурси, інфраструктура та інвестиції у водній сфері – саме такі питання розглядалися сьогодні, 6 листопада, на засіданні секцій науково-технічної ради Держводагентства

news-image
Так, про участь басейнових рад у розподілі коштів державного фонду розвитку водного господарства інформувала Олена Комаха – директор фінансово-економічного департаменту Держводагентства.
Зокрема, представила присутнім механізм, завдяки якому басейнові ради, вже починаючи із 2020 року, зможуть впливати на процеси узгодження та розподілення фінансування із державного бюджету на проблеми, які мають бути першочергово розв’язані водниками у співпраці із басейновими радами, зміни у порядках фінансування, які мають запрацювати з наступного року.
Крім того, у заході брали участь представники громадської організації «Екологія-Право-Людина», які поспілкувалися із водниками про важливість системних дій під час визначення пріоритетного об’єкта фінансування та проведення моніторингу після реалізації проєкту.
До того ж, представили своє бачення щодо важливості внесення змін до законодавства про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. 
За словами представниць громадської організації, деякі критерії, за якими фінансуються заходи із фонду охорони навколишнього природного середовища, застарілі та потребують осучаснення, зокрема, під час дискусії було висловлено думку стосовно заміни такого критерію як розчистка річок на ревіталізацію річок, що у Європі є ефективним екологічним заходом із відновлення водних об’єктів.
Ольга Лисюк представила результати науково-дослідної роботи Інституту гідробіології НАН України «Гідроекологічні дослідження Стеблівського водосховища та розробка рекомендацій щодо поліпшення його стану».
Результати досліджень Інституту гідробіології показали, що щороку на Стеблівському водосховищі спостерігаються істотні перевищення фонових гідрохімічних характеристик, які свідчать про суттєве органічне забруднення. Такі перевищення свідчать про інтенсивне антропогенне забруднення, джерелом якого є, ймовірно, комунальні побутові стоки та надходження з водозбірного басейну.
За результатами розгляду дослідження, присутніми було узгоджено рекомендації, надані інститутом гідробіології, для їх впровадження.
Також, на заході було розглянуто проблематику екологічного стану р. Сула на території Полтавської області.
А саме, питання екологічного стану річки було представлено з різних позицій: регіональних водників, місцевої влади, громадськості та інституту «Дніпродіпроводгосп».
Поліпшення екологічного стану річки Сула дискусійне питання, яке потребує вивчення річки як цілісної екосистеми, а не бездумного вжиття точкових заходів, які є тимчасовими та малоефективними.
А заходи, розроблені та впроваджені інститутом «Дніпродіпроводгосп», з точки зору науковців та експертів науково-технічної ради Держводагентства, виявилися саме такими. Тому що замість відновлення гідрологічного режиму р. Сула, призвели до погіршення ситуації.
Варто зазначити про ще одну з причин таких наслідків, і це не обдумана та недосконала водна політика Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області.
У результаті довготривалого обговорення та пошуку компромісів між владою та громадою було вирішено до прийняття плану управління суббасейном середнього Дніпра та розроблення ТЕО «Поліпшення екологічного стану, відновлення водності та охорони водних ресурсів річки Сула у Полтавській області», тимчасово вживати заходів із регулювання водності Сули за допомогою узгодження режимів роботи водосховищ комплексного призначення та водогосподарських систем річки Сула суббасейну середнього Дніпра.