м. Берегово

7 травня 2019 року                                                                             № 1

 

Дата проведення: 7.травня 2019 р.

Місце проведення: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Богдана Хмельницького,  будинок 7, зала засідань міської ради

Час проведення: з 11.00 по 14.00.

Час початку реєстрації: 10.30.

Час закінчення реєстрації: 11.00.

 

ГОЛОВУВАВ: Шпонтка Юрій – голова Басейнової ради річки Тиса.

 

ПРИСУТНІ: 9 членів Басейнової ради, 26 – запрошених.

 

Усього 35 осіб (перелік додається).

 

 

Вітальне слово та еколого-водогосподарські проблеми міста Берегово (канал Верке) (Берегівський міський голова Бабяк З.).

 

 

 

Шпонтак Юрій – голова Басейнової ради річки Тиси:

- привітав присутніх

-  повідомив, що на засіданні присутні 9 членів Басейнової ради, з 13.  Четверо члені Басейнової ради з поважних причин не змогли прийняти участь у засіданні. Відповідно до Положення про Басейнову ради річки Тиса, засідання є легітимним, якщо на ньому присутні більше половини членів;

- запропонував для ефективності роботи засідання затвердити наступний регламент роботи:

А також затвердити порядок денний засідання.

Осійський Едуард – заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса. Привітав присутніх членів Басейнової ради, водокористувачів, представників міжрайонних управлінь водного господарства, ЗМІ та всіх присутніх з проведенням першого засідання Басейнової ради річки Тиси.

Орос Гейза – заступник міського голови м. Берегово, привітав присутніх та розповів про проблеми водопостачання та водовідведення  міста, стан каналізаційно-очисних споруд м. Берегово та планування заходів з очищення каналу Верке в місті Берегово та реконструкції каналізаційно-очисних споруд міста.

Горват Василь – заступник голови Берегівської районної ради, побажав всім плідної роботи та підтвердив готовність депутатів Берегівської районної ради максимально-ефективно та конструктивно співпрацювати з Басейновою радою Тиси,. органами водного господарства, зокрема Берегівським міжрайонним управлінням водного господарства. З метою збереження охорони та відтворення водних ресурсів Берегівщини, депутатський корпус району пропонує для вирішення нагальних екологічних проблем  району та області залучати кошти міжнародної технічної допомоги ЄС і в першу чергу, ефективно співпрацювати з нашими сусідами, Угорською Республікою..

 

СЛУХАЛИ: Галайда Йосип – гендиректор ТОВ «Водоканал Карпатвіз», член Басейнової ради річки Тиси.

Галайда Йосип  розповів про стан водопостачання та водовідведення в м. Берегово. Він повідомив, що довжина вулиць в м. Берегово становить 100 км, а каналізаційні мережі міста мають протяжність 39 км. Звідси зрозуміло, що місто не забезпечено каналізаційними мережами на 60 %. Всі стічні води скидаються у вигрібні ями з наступним  вивозом на каналізаційно-очисні споруди, але бувають й самовільні  скиди у канал Верке. Очисні споруди міста перебувають у край жахливому стані, стічні води після проходження очисних споруд не відрізняються від стічних вод по якості, які безпосередньо скинути у канал.

Перші мережі водопостачання в м. Берегово  були збудовані в 1887 році для забезпечення водою залізничної станції «Берегсаз». Мереж водопостачання з кожним роком поступово збільшувалася, але повністю не могли задовольнити потребу міста. Так, у 2006 році вода подавалась населенню тільки кілька годин на добу. Міською радою Берегова було прийнято рішення про створення підприємства, яке взяло б на себе вирішення проблем з водопостачанням та водовідведенням у місті. 21 листопада 2007 р. створено ТОВ «Водоканал Карпавіз».

За останні 5 років в місті Берегово відбулися  реальні зміни – здійснюється будівництво нових мереж водопостачання та водовідведення. У 2017 році було витрачено приблизно 100 млн. грн. на каналізаційно-насосні станції та мережі водопостачання. В місті Берегово немає промисловості, великих промислових комплексів, але стрімко розвивається туристична галузь, яка потребує належного водопостачання та водовідведення.

Підприємством відновлені мережі водопостачання на окремих вулицях міста, шлюзи-регулятори на каналі Верке та відвідних каналах, реконструйовані вторинні відстійники на очисних спорудах, збудовано декілька КНС, відновлена  механічна очистка стічних вод, очищено біоставки. Але багато проблем так і залишились не вирішеними в місті Берегово. Це насамперед  повна реконструкція КОС м. Берегово, будівництво каналізаційних мереж та очищення каналу Верке.

Запропонував розробити  регіональну стратегію відновлення та розвитку водоканалів Закарпатської області. В області існує 19 районних та міських водоканалів, всі вони перебувають у жахливому стані. Розроблені  окремі проекти відновлення та реконструкції мереж водопостачання та водовідведення в містах, але фінансування з місцевого бюджету не достатньо для їхнього впровадження.  Цю проблему треба вирішувати якомога швидше як на місцевому, ттракі на обласному та національному рівнях.

 

Шпонтак Юрій. – зауважив, що ТОВ «Водоканал Карпатвіз» один з кращих серед комунальних підприємств  області, але самотужки саме підприємство зазначені проблеми не осилить. Тут потрібна консолідація зусиль як міста, району, області та центральних органів влади в цілому.

Чіпак Володимир – На яку суму зроблені робити в минулому році? Чи є дотації від місцевої влади?

Галайда Йосип – Берегівська міська рада розглядає і затверджує тарифи на водопостачання та водовідведення. Велика проблема з робочою силою, в зв’язку з від’їздом за кордон. Необхідно закупити обладнання – глибинні насоси. Втрати води в системах водопостачання величезні. Вночі наповнюються резервуари, щоб економити електроенергію. 250 тис. грн. – щомісячна оплата за електроенергію.  В минулому зроблено робіт  на суму декілька мільйонів грн. (КНС, КОС, мережі) Дотацій не отримуємо.

Осійський Едуард. –  Реконструкцію КОС міста не можливо виконати без очищення каналу Верке. Який реальний стан каналу Верке в межах міста?

Галайда Йосип –  Так, безумовно необхідно  очистити канал Верке. Канал знаходиться на балансі міста в межах міста, але  для цього необхідні  дуже великі кошти. Лише за рахунок міжнародних грантів, міжнародної технічної допомоги краї ЄС, в першу чергу Угорщини, можна починати щось робити, але треба розробити проект як реконструкції КОС, так мі проект очищення каналу Верке. Знаю, що органи водного господарства вже розробили проект очищення Верке в межах міста, на черзі проект з реконструкції КОС міста  Ці роботи треба б проводи паралельно. Отже, для виконання необхідно розробити стратегію плюс фінансування. За рахунок власних коштів міста, чи коштів за від сплати за послуги водопостачання та водовідведення – це зробити не реально.

Шпонтак Юрій  проінформував присутніх:

- що з 1 травня 2019 року набрав чинності Закон України «Про комунальні послуги»;

 

 

Шпонтак Юрій –  проінформував присутніх що доповідач, член Басейноівої ради, Маляр Едуард відсутній запропонував із зазначеного питання виступити Марушевській Олена та доповнити Суран Володимир

Осійський Едуард – наразі Кисіль Олег –  заступник голови Басейнової ради, начальник БУВР Тиси перебуває в Угорщині, де крім водогосподарських проблем розглядатимуть також саме питання поводження з твердими побутовими відходами в басейні Тиси на території України.. Річки несуть сміття з України в Угорщину, а це країна ЄС, де  чітко діє законодавство. «забруднювач платить за сміття». Тому, замість штрафних санкцій з боку сусідів, краї ЄС, краще  належним чином проводити збір утилізацію та переробку твердих побутових відходів в Україн..

Шпонтак Юрій – зауважив, що виникла крайня потреба для розробки Регіонального плану управління відходами в Закарпатській області.

 

Марушевська Олена –  Проінформувала, що в школі с. Великі Лази Ужгородського району 6 тавня урочисто відкрили лабораторію з переробки пластику. Лабораторія складається з 4 пристроїв, які повністю забезпечують переробку втор сировини Детальна інформація розміщена на сайт БУВР Тиси , численних ЗМІ та в соціальних мережах. Для прикладу, з 17 кг пластику (пластикових кришечок) можна виробити лавочку, горщики для квітів. В Чорному морі вже є сміттєві острови, а в світовому океані є острів сміття, площею як 22 території України. Попросила всіх учасників Басейнової ради долучатись до збору пластикових виробів.

Галайда Йосип – Скільки коштує така лабораторія?

Марушевська Олена –  Вартість лабораторії майже 200 тис. грн., лабораторія необхідна не для одного села, а для цієї громади, так як треба зібрати достатньо пластику для переробки.

Осійський Едуард – лабораторія переробляє тільки пластик з позначкою №2, кришечки з пляшок, а що робити з самими пляшками?

Шпонтак Юрій зауважив:

Дербаль Юрій – Все Закарпаття у сміттєвих звалищах, скоро не буде куди звозити відходи. Пластик всюди в річках, в лісах. В Швеції є сміттєпереробні заводи, вони простоюють. Треба сортувати сміття та відправляти на переробку і заробляти гроші на твердих побутових відходах.

 

 

Суран Володимир. – організація «Закарпаття за чисте довкілля» існує 2 роки. Розробили проект типової очисної споруди для 5-10 тис. жителів в с. Сторожниця, смт. Міжгір’я, смт. Воловець. Після очистки стічних вод на очисних спорудах утворюється намул – матеріал прийнятний для використання в сільському господарстві. Надбудова над очисними спорудами у вигляді теплиць надасть можливість поглинути весь СО₂ рослинами і забезпечить вирощування фруктів та овочів. Експлуатація даних очисних становить 50 років.

Білинець Михайло – Скільки коштують  такі очисні споруди? Чи можна використовувати очищену воду?

Суран Володимир – Очисна споруда коштує 90 млн. грн. на 5 тис. чоловік. Міні-завод з  сортування  та переробки твердих побутових відходів – 22,5. млн.. грн.

Чундак Степан – Кафедра екології та охорони навколишнього природного середовища Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» побувала на таких очисних спорудах в Словаччині та Польщі, детально вивчила їх роботу, технічно та науково супроводжує реалізацію даних проектів і вважає їх успішними. Наші студенти побували на цих очисних спорудах, Якщо порівнювати їх з вітчизняними, то  тут доречний вислів - це «небо і земля». Раджу всім поїхати і подивитись як працюють такі проекти у наших найближчих сусідів.

Чіпак Володимир – У будівництві очисних споруд міста Берегово брали участь представники водного господарства 40 років тому. Тому всі споруди вже майже вийшли з експлуатації, застарілі. Щодо каналу Верке – гребля робоча, але сам канал необхідно чистити поетапно. В Закарпатті багато річок, все сміття з гірських районів скидається у річки. Необхідно організувати збір сміття в населених пунктах з подальшим транспортуванням на пукти переробки. У м. Рахів сталася надзвичайна ситуація – сміття звозили з усього міста на берег р. Тиса. Численні комісії різного рівня збиралася і склаладали акти, а сміття і нині там. Щодо каналу Верке, вважаю., що з бюджету міста Берегово необхідно виділити гроші для очистки каналу Верке й місцевим органам влади треба писати листи-звернення до Мінприроди з конкретними дієвими та конструктивними пропозиціями щодо розчистка каналу та будівництва  нових очисні споруди.

 

 

 

 

 

Запропоновано включити до складу секретаріату:

Готра Тетяна, Жоффчак Леся – Басейнове управління водних ресурсів річки Тиси, Дербаль Юрій – агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «Форза», Смерека Юрій – Закарпатська обласна організація «Всеукраїнської екологічної ліги», Делеган-Кокайко Світлана –кафедра екології та охорони навколишнього природного середовища Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»,

 

 

- залучення коштів бюджетів різних рівнів на виконання невідкладних заходів з запобігання засмічення річки Тиси сміттєзвалищем м. Рахів у сумі 854 268 грн;

- запровадження на території області роздільного збору твердих побутових відходів та заборони використовувати одноразових виробів на масових заходах, які проводяться на території області;

- залучення коштів бюджетів різних рівнів для проведення моніторингу поверхневих вод басейну річки Тиси в т.ч. лабораторією моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси.