Це питання постає доволі часто і для багатьох є досить суперечливим. А відповідь проста - для стабільного водопостачання українського населення та галузей національної економіки. Адже водні ресурси в Україні розподілені не рівномірно.

Так, у 2018 році в основних водосховищах та водогосподарських системах України було заакумульовано близько 55 куб. км води.

Дніпровські водосховища, які весною активно наповнювалися (заакумульовано 44 куб. км води), зараз працюють у режимі безпосереднього використання. І це дозволяє у повній мірі задовольняти потреби населення і галузей економіки водою. Станом на 1 жовтня об’єм води у дніпровських водосховищах становить 40,4 куб. км (92,1% від повного об’єму). Ця заакумульована вода використовується на потреби підприємств промисловості (щорічно 46 %), сільського господарства (42 %) та комунального господарства (12 %).

Заакумульовані води у водосховищах відіграють важливу роль для недопущення погіршення санітарно-епідемічної обстановки у регіонах.  Зокрема, Держводагентством щорічно проводяться екологічні та рибогосподарські попуски у басейнах Дніпра, Дністра, Інгульця, Росі, Південного Бугу та водообміни у Карачунівському та Придунайських водосховищах.

Також заакумульована весною вода дозволяє забезпечувати водою маловодні регіони. Для цього працюють магістральні канали.

Так, протягом вегетаційного періоду працювали 5 державних магістральних каналів. Цими каналами подано 1,8 млрд. куб. м води у маловодні регіони України.

Детальніше мовою цифр:

Головним Каховським магістральним каналом – 1066 млн. куб. м (до Запорізької та Херсонської областей);

Північно-Кримським каналом подано 547 млн. куб. м;

каналами Інгулецької зрошувальної системи – 123 млн. куб. м (до Миколаївської та Херсонської областей);

каналом Дніпро-Інгулець – 106 млн. куб. м (до Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей);

каналом Дніпро-Донбас – 12 млн. куб. м (до Харківської області).

Вода, яка була спрямована до маловодних регіонів, використовувалася на господарські потреби населення, сільського господарства та галузей економіки.  У тому числі, використовувалася сільгоспвиробникам для зрошення. Так, з державних зрошувальних систем забрано 1366 млн. куб. м води, що дало можливість забезпечити полив за договірними зобов’язаннями на площі 414,2 тис. гектарів.

Ці цифри красномовно відповідають на питання навіщо акумулювати у водосховищах воду.