Плани управління річковими басейнами

опубліковано 18.09.2019 15:41

План управління річковим басейном розробляється з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, в установлені строки.

Стратегічною екологічною ціллю для всіх районів річкових басейнів є досягнення/підтримання “доброго” екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також “доброго” екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод.

→ Мультфільм про плани управління річковими басейнами

Порядок розроблення Плану управління річковими басейнами здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336

Плани управління річковими басейнами розробляються Держводагентством разом з Держгеонадра, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими заінтересованими сторонами з урахуванням рішень відповідних басейнових рад.

Організаційні заходи щодо розроблення планів управління річковими басейнами та їх виконання здійснюються Міндовкілля та Держводагентством.

Плани-графіки процесу розроблення проєктів планів управління річковими басейнами затверджені наказом Міндовкілля від 27.11.2020 №313 (зі змінами). Наказ Міндовкілля від 15.11.2021 №752 "Про внесення змін до планів-графіків процесу розроблення проєктів планів управління річковими басейнами".

Проект плану управління річковим басейном повинен відповідати структурі:

СТРУКТУРА
плану управління річковим басейном

1. Загальна характеристика поверхневих та підземних вод району річкового басейну:

1) опис річкового басейну (перехід на райони басейнів річок/суббасейни):

гідрографічне та водогосподарське районування, клімат, рельєф, геологія, гідрогеологія, ґрунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим, специфіка річкового басейну;

типологія масивів поверхневих вод;

референційні умови;

2) визначення масивів:

поверхневих вод;

підземних вод.

2. Основні антропогенні впливи на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, у тому числі точкових та дифузних джерел:

1) поверхневі води:

забруднення органічними речовинами:

- дифузні джерела;

- точкові джерела;

забруднення біогенними речовинами:

- дифузні джерела;

- точкові джерела;

забруднення небезпечними речовинами:

- дифузні джерела;

- точкові джерела;

аварійне забруднення та вплив забруднених територій (полігонів, майданчиків, зон тощо);

гідроморфологічні зміни:

- порушення вільної течії річок;

- порушення гідравлічного зв’язку русла річки та прилеглої частини заплави;

- гідрологічні зміни;

- модифікація морфології річок;

2) підземні води:

забруднення;

об’єми/запаси;

інші істотні антропогенні впливи.

3. Зони (території), які підлягають охороні, та їх картування:

1) об’єкти Смарагдової мережі;

2) зони санітарної охорони;

3) зони охорони цінних видів водних біоресурсів;

4) масиви поверхневих/підземних вод, які використовуються для рекреаційних, лікувальних, курортних та оздоровчих цілей, а також води, призначені для купання;

5) зони, вразливі до (накопичення) нітратів.

4. Картування системи моніторингу, результатів програм моніторингу, що виконуються для поверхневих вод (екологічний і хімічний), підземних вод (хімічний і кількісний), зон (територій), які підлягають охороні:

1) поверхневі води:

система моніторингу;

гідроморфологічна оцінка/стан;

оцінка хімічного стану;

оцінка екологічного стану;

оцінка екологічного потенціалу;

2) підземні води:

система моніторингу;

оцінка хімічного стану/оцінка ризику;

оцінка за об’ємами/запасами підземних вод.

5. Перелік екологічних цілей для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення (у разі потреби обґрунтування встановлення менш жорстких цілей та/або перенесення строків їх досягнення).

6. Економічний аналіз водокористування:

1) економічний розвиток території басейну;

2) характеристика сучасного водокористування:

комунальне водокористування;

промислове водокористування;

водокористування у сільському господарстві;

водокористування на транспорті;

інші види водокористування;

3) прогноз потреб у воді основних галузей економіки;

4) інструменти економічного контролю:

окупність використання водних ресурсів;

тарифи на воду.

7. Огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей.

8. Повний перелік програм (планів) для району річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено розв’язати:

1) поверхневі води:

заходи, спрямовані на зменшення забруднення органічними речовинами (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на зменшення забруднення біогенними речовинами (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на зменшення забруднення небезпечними речовинами (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на покращення/відновлення гідрологічного режиму та морфологічних показників у разі порушення вільної течії річок, гідравлічного зв’язку між руслами річок та їх заплавами, гідрологічних змінах, модифікації морфології річок;

заплановані інфраструктурні проекти та заходи, спрямовані на зменшення їх впливу на стан поверхневих вод;

2) підземні води:

заходи, спрямовані на зменшення забруднення (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на запобігання виснаженню підземних вод;

заплановані інфраструктурні проекти та заходи, спрямовані на зменшення їх впливу на стан підземних вод;

3) інші заходи.

9. Звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану управління річковим басейном.

10. Перелік компетентних органів державної влади, відповідальних за виконання плану управління річковим басейном.

11. Порядок отримання інформації, у тому числі первинної, про стан поверхневих і підземних вод.


План-графік розробки Планів управління річковими басейнами