ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ (1991-2020 РР.) ТА ЗМІНИ ВОДНОСТІ У БАССЕЙНІ ДНІСТРА НА ПЕРІОД ДО 2041-2060 РР. НА ОСНОВІ НОВИХ КЛІМАТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ З УРАХУВАННЯМ МАЛОВОДДЯ ОСТАННІХ РОКІВ І СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Вступ

Басейн річки Дністер є важливим водним ресурсом Молдови та України, що забезпечує питною водою, іригацією та гідроенергетикою мільйони жителів регіону. Проте останні десятиліття спостерігаються значні зміни водності, викликані як кліматичними чинниками, так і антропогенним навантаженням. Вплив зміни клімату виявляється у підвищенні температури, зміні режиму опадів та збільшенні випаровуваності, що в сукупності чинить тиск на гідрологічну систему. Цей звіт аналізує поточний стан водних ресурсів Дністра, їх зміни за період 1991-2020 рр. і містить прогноз на 2041-2060 рр., оцінюючи можливі сценарії розвитку. Звіт підготовлено спільною молдовсько-українською групою експертів на прохання та за участі Державного агентства водних ресурсів України та Національної адміністрації «Apele Moldovei» за підтримки Європейської економічної комісії ООН та Секретаріату Конвенції з транскордонних вод.

1. Матеріали та методи досліджень

Дослідження ґрунтується на даних гідрометеорологічних спостережень, аналізі температурного режиму, опадів, випаровуваності та річкового стоку. Використано сценарії кліматичних змін SSP2-4.5 (сценарій помірних кліматичних змін) та SSP5-8.5 (сценарій інтенсивного потепління), що дозволяють спрогнозувати майбутній стан водних ресурсів. Застосовано статистичні методи аналізу даних, включаючи регресійне моделювання, кореляційні дослідження та ГІС-технології для просторового аналізу змін водності. Проведено оцінку довгострокових трендів водного балансу з урахуванням прогнозованих кліматичних умов.

2. Оцінка термічного режиму та режиму зволоження (1991-2020 рр.)

• Середньорічна температура повітря в басейні Дністра збільшилася на 0,7-1,2°C у порівнянні з періодом 1961-1990 рр., з найбільшим зростанням влітку. Максимальні температури у літній період збільшилися на 1,5-2,0°C.
• Кількість опадів у літні місяці зменшилася на 15-30%, що посилює посушливість регіону та знижує рівень ґрунтових вод.
• Зимові опади зросли на 10-15%, що призвело до збільшення зимового стоку та частих паводків. У окремих районах басейну спостерігається почастішання екстремальних опадів.

3. Проекції змін (2041-2060 рр.)

• Ріст середньої за рік температури повітря відносно сучасного кліматичного періоду (1991-2020 рр.) ймовірно перевищить 1,5°C  і сягатиме  2,4-2,5°C  на значній території басейну Дністра за сценарію SSP5-8.5.
• Річна кількість опадів зміниться не суттєво, при цьому влітку зменшиться, а взимку збільшиться. У посушливі роки зниження літніх опадів може сягнути 35%.
• Річний водний стік може зменшитися від 10% у верхній течії до 30% та більше в нижній. При цьому проекції змін  для сценаріїв SSP2-4.5 та SSP5-8.5 суттєво не відрізнятимуться.

4. Водність Дністра (1991-2020 рр.)

• Водність річки Дністер знизилася на 15-30%, особливо у нижній течії.
• Весняна повінь стала менш вираженою, а літній маловодний період подовжився, що ускладнює водопостачання сільського господарства та екосистем.
• Інтенсифікація зимових опадів призвела до збільшення зимового стоку, створюючи ризик частих зимових паводків та ерозійних процесів.

5. Внутрішньорічний розподіл стоку

• Весняний стік зменшується через скорочення снігового покриву, що знижує приплив води в річку в період традиційної весняної повені.
• Влітку річковий стік знижується на 20-40%, що створює дефіцит води для питного водопостачання та сільського господарства.
• Зимовий стік збільшується на 10-15% через зростання дощових опадів, що потребує адаптації системи управління водосховищами.

6. Сучасні тенденції водокористування

6.1 Молдовська частина басейну

• За останні 30 років обсяг забору води для зрошення збільшився на 25-40%, особливо у посушливі роки.
• 70% зрошувальних систем використовують застарілі технології, що призводить до втрат води, що сягають 40%.
• 50% водозаборів зазнають забруднення хімікатами, особливо нітратами і фосфатами через інтенсивне застосування добрив.
• Через зношеність інфраструктури у містах спостерігаються значні втрати води (до 30% загального обсягу водопостачання).
• Спостерігається погіршення стану малих річок та озер, які втрачають водність у літній період.

6.2 Українська частина басейну

• Водоспоживання у сільському господарстві зростає внаслідок аридизації кліматичних умов, особливо в Одеській та Вінницькій областях.
• Промислове споживання води знизилося на 15-20% за рахунок впровадження технологій рециркуляції та модернізації виробництв.
• Забруднення води біогенними елементами призвело до погіршення якості у 60% водойм, особливо у нижній течії Дністра.
• У містах спостерігаються значні втрати води через зношеність інфраструктури, втрати становлять до 30% загального обсягу водопостачання.

Рекомендовані заходи:

• Впровадження водозберігаючих технологій у сільському господарстві, включаючи модернізацію зрошувальних систем.
• Посилення контролю за якістю скидів стічних вод, модернізація очисних споруд та розвиток інфраструктури з повторного використання води.
• Розвиток транскордонного співробітництва між Молдовою та Україною для комплексного управління водними ресурсами басейну Дністра.
• Оптимізація роботи водосховищ та систем регулювання стоку для стабілізації сезонних коливань водності та запобігання зимовим паводкам.
• Створення системи раннього попередження про посухи і паводки, а також розвиток стратегій адаптації до мінливих кліматичних умов.
• Ревіталізація (відновлення) річок: заходи, спрямовані на відновлення природних процесів та функцій річкової екосистеми, які були порушені.

Майбутні зміни водного балансу Дністра потребують комплексного підходу до управління водними ресурсами, щоб мінімізувати негативні наслідки кліматичних змін та антропогенного навантаження. Довгострокові стратегії з адаптації повинні враховувати не лише прогнозовані кліматичні зміни, а й необхідність модернізації існуючої водогосподарської інфраструктури.

_______________________________________________

Молдова: Герман Беженару, Анатолій Завадський – Національна адміністрація «Apele Moldovei»; Віталій Мардар – Державна гідрометеорологічна служба Республіки Молдова

Україна:
Віра Балабух, Олег Скриник, Владислав Сиденко – Український гідрометеорологічний інститут Державної служби надзвичайних ситуацій України та Національної академії наук України; Василь Гребінь, Марина Гопцій – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Загальна координація: Ганна Плотникова, секретаріат Конвенції з транскордонних вод, ЄЕК ООН.

Дослідження підготували експерти з Національної адміністрації «Apele Moldovei», Державної гідрометеорологічної служби Республіки Молдова, Українського гідрометеорологічного інституту та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З результатами дослідження можна ознайомитися за посиланнями: