1. Підсумки участі в Українській Дунайській конференції 2026 та перспективи реалізації водної політики та розвитку Дунайського регіону

СЛУХАЛИ: голову басейнової ради нижнього Дунаю Юрія МАСЛОВА, який представив інформацію щодо результатів участі в Українській Дунайській конференції, присвяченій питанням стратегічного розвитку Українського Придунав’я в умовах післявоєнного відновлення України та європейської інтеграції.

Зазначено, що конференція стала важливою платформою для обговорення актуальних викликів та перспектив розвитку регіону за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, наукових установ, бізнесу та громадського сектору.

Під час заходу розглянуто питання забезпечення економічної стійкості регіону, розвитку транспортно-логістичної інфраструктури, модернізації портового комплексу на Дунаї, підвищення інвестиційної привабливості територій, розвитку відновлюваної енергетики та створення нових можливостей для міжнародного співробітництва.

Особливу увагу учасники конференції приділили екологічним аспектам розвитку Придунав’я як регіону, що має виняткове природоохоронне значення. Відзначено необхідність забезпечення збалансованого використання водних ресурсів, збереження водно-болотних угідь міжнародного значення, природних екосистем дельти Дунаю, озерних систем та інших водних об’єктів регіону.

У ході дискусій наголошувалося на важливості впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, реалізації заходів Планів управління річковими басейнами, адаптації до змін клімату, підвищення водної безпеки та запобігання деградації водних екосистем.

Окремо обговорено проблемні питання водогосподарського комплексу Українського Придунав’я, зокрема погіршення гідрологічного режиму окремих озер і водотоків, необхідність відновлення водообміну у водних екосистемах, збереження біорізноманіття, забезпечення належного екологічного стану поверхневих вод та залучення фінансових ресурсів для реалізації природоохоронних заходів.

Під час конференції також презентовано стратегічне бачення розвитку Українського Придунав’я як одного з ключових макрорегіонів України, що поєднує значний транспортно-логістичний потенціал, унікальні природні ресурси, сприятливе географічне положення та перспективи інтеграції до європейських макрорегіональних ініціатив, зокрема в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

«ЗА» - 10

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

ВИРІШИЛИ:

1. Прийняти до відома представлену інформацію.

1. Про сучасний екологічний стан озера Китай.

СЛУХАЛИ: Заступника голови басейнової ради, в. о. начальника БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Павла БУЛАНОВИЧА, який наголосив, що ситуація на водосховищі Китай залишається складною. Станом на 08.06.2026 рівень води у водосховищі становить 0,78 мБС при НПР 1,50 мБС, а об’єм води - 71,9 млн м³ при НПР 111,9 млн,тобто до досягнення НПР невистачає 40 млн м³. Основними причинами погіршення водного режиму є зниження водності річки Дунай, тривала недостатність атмосферних опадів, зниження фактичної пропускної здатності каналів Кофа та Кофа-Степовий внаслідок замулення, значні втрати води на випаровування з водної поверхні водосховища.

Замулення каналів призводить до зменшення витрат води під час подачі на 7-10 %, що суттєво ускладнює своєчасне наповнення озера.

Значне випаровування призводить до зниження рівня води та погіршення якості води, зокрема зростання мінералізації, що створює ризики вторинного засолення ґрунтів, зниження врожайності сільськогосподарських культур та погіршення умов водозабезпечення населення.

У 2026 році державний моніторинг вод у водосховищі Китай здійснюється щомісячно у одному пункті спостереження - с. Червоний Яр.

Вода у водосховищі Китай характеризується переважно як сульфатно- хлоридна. У період наповнення дунайською водою мінералізація знижується, а в літній період при зниженні рівня води через значне випаровування суттєво зростає.

У травні поточного року за результатами досліджень проведених лабораторією моніторингу вод Південного регіону у водосховищі Китай виявлено наявність забруднюючих речовин: металів (алюміній, мідь, кобальт, цинк, хром, нікель, стронцій, літій, барій), вміст яких у більшості випадків не перевищує екологічні нормативи якості води. Концентрації інших досліджуваних забруднюючих речовин (пестициди, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки, фталати, трихлорбензоли, алкілфеноли, бромовані дифенілові ефіри, діоксини) знаходились нижче межі чутливості методики.

У травні 2026 році у водосховищі Китай спостерігається перевищення нормативних допустимих значень по показнику мінералізації та показників кисневого режиму (БСК₅ та ХСК). Це може свідчити про забруднення водного об’єкту органічними речовинами.

Самопливне наповнення озера можливе лише за сприятливих гідрологічних умов та достатніх рівнів води у річці Дунай, однак у сучасних умовах рівневий режим річки та технічний стан каналів не забезпечують необхідного самопливного наповнення.

Єдиним реальним механізмом відновлення необхідного об’єму води залишається примусове поповнення насосними станціями «НС-3» та «Кофа»

Для примусового поповнення водосховища необхідне фінансування.

Окремо слід зазначити, що насосна станція «Кофа», яка раніше використовувалася для подачі води до озера Китай, передана до організації водокористувачів.

Технічна можливість примусового поповнення озера також може бути забезпечена через насосну станцію НС-3, яка в період поливного сезону задіяна для подачі води на зрошення сільськогосподарських угідь.

Було наголошено що були проведені необхідні розрахунки щодо фінансування електроенергії для наповнення озера Кагул і направлені до Одеської Військової Адміністрації.

Реалізація відповідних заходів дозволить стабілізувати водогосподарську ситуацію в регіоні, зменшити ризики вторинного засолення ґрунтів, підтримати аграрний сектор та запобігти подальшій деградації озера.

«ЗА» - 10

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

ВИРІШИЛИ:

2.1 Прийняти до відома представлену інформацію.

1. Пріоритетні питання збереження та покращення екологічного стану озера Китай.

СЛУХАЛИ: першого заступника голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тараса КОТА, який представив наступну інформацію:

Було проінформовано що розпорядження щодо виділення фінансування для здійснення заходів із наповнення озер Катлабух та Китай підписано, проте фактичне фінансування на даний час ще не надійшло.

Зазначено, що наповнення озера Китай здійснюється через транспортувальний канал Степовий та канал Кофа, які перебувають у задовільному технічному стані та мають достатню пропускну спроможність для подачі води до озера.

Учасникам засідання було продемонстровано графік за 2026 рік, на якому відображено фактичний рівень води в озері Китай, рівень води в річці Дунай та показник нормального підпірного рівня (НПР). З аналізу наведених даних встановлено, що рівень води в річці Дунай протягом зазначеного періоду не досягав позначок, необхідних для забезпечення самоплинного наповнення озера.

Стосовно насосної станції «Кофа» було зазначено, що вона була спроєктована та побудована з метою покращення якості води в озері та компенсації втрат води внаслідок випаровування у літній період. Водночас насосна станція НС-3 має технічну можливість здійснювати подачу води до озера Китай, однак її основним функціональним призначенням є забезпечення водою потреб зрошення.

Також було зазначено, що після надходження фінансування до Кілійського та Ізмаїльського управлінь стане можливим здійснення наповнення озера Китай із використанням насосної станції НС-3 та каналу Кофа. Разом із тим порушено питання доцільності використання бюджетних коштів на проведення заходів із наповнення озера, якщо такі дії не забезпечать досягнення очікуваного результату, З метою концентрації більшої частини фінансування на реалізацію заходів щодо наповнення озера Катлабух.

Під час обговорення було представлено пропозицію щодо внесення змін до Плану управління річковим басейном Дунаю (суббасейн Нижнього Дунаю) у частині включення заходу з розчистки озера Китай. Висловлено припущення, що включення зазначеного заходу до ПУРБ може спростити процедури його реалізації та усунути необхідність проведення окремих дозвільних процедур, зокрема оцінки впливу на довкілля.

Одночастно необхідно розглянути можливість будівництва окремою насосної станції яка буде працювати лише на наповнення озера Китай. Держрибагенство готове провести предпроєктні консультації та представити згодом технічне рішення.

Павло БУЛАНОВИЧ щодо питання внесення заходу розчистки озера Китай до Плану управління річковим басейном зазначив, що подання пропозицій щодо внесення змін до ПУРБ можливе лише з 1 січня 2028 року за умов розроблення проектно-кошторисної документації та її експертизи. Порушено питання щодо безхазяйної дамби до Родіона АБАШЕВА, голови Ізмаїльської районної військової адміністрації, зокрема з пропозицією винесення зазначеного питання на розгляд районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Зазначалося, що розгляд цього питання на засіданні комісії ТЕБ та НС сприяв би пришвидшенню процесу встановлення балансоутримувача (власника) цієї гідротехнічної споруди.

Юрій МАСЛОВ звернув увагу на те, що паспорти водних об'єктів були розроблені ще у 1993 році та на сьогодні є застарілими, у зв'язку з чим не можуть слугувати належною основою для проведення сучасних досліджень і виконання відповідних робіт. У зв'язку з цим він звернувся до Родіона АБАШЕВА, голови Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації, із пропозицією ініціювати розроблення нових паспортів водних об'єктів у статусі замовника. При цьому було зазначено, що відповідно до пункту 3 Порядку розроблення паспорта водного об'єкта замовником таких робіт може виступати орган, який є розпорядником земельної ділянки, на якій розташований відповідний водний об'єкт. Відповідно до інформації, наданої Департаментом екології та природних ресурсів, Одеська обласна державна адміністрація здійснила оформлення та актуалізацію земельних ділянок, що створює передумови для замовлення розроблення нових паспортів водних об'єктів.

Оксана ПОЛЯКОВА з експертно-навчального центру зазначила, що внесення змін до паспортів водних об’єктів є тривалою процедурою, яка може займати до шести місяців. У зв’язку з цим, з метою пришвидшення процесу, запропоновано залучити Державну екологічну інспекцію для встановлення фактичного екологічного стану водосховища, зокрема шляхом проведення моніторингу хімічного та гідробіологічного стану вод у межах її компетенції. За результатами відповідних висновків може бути розглянуто питання щодо розроблення паспорту водного об’єкту та використання інформації при розробці проектно-кошторисної документації.

Також було запропоновано альтернативний варіант вирішення проблеми, який передбачає ініціювання питання щодо визнання території озера Китай зоною надзвичайної екологічної ситуації на підставі висновків Державної екологічної інспекції та відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України, до якої доцільно звернутись за результатами засідання комісії ТЕБ та НС.

Водночас зазначено, що на сьогодні відсутні підтверджені дані про те, що масив поверхневих вод озера Китай перебуває у поганому або дуже поганому екологічному стані.

Родіон АБАШЕВ щодо питання концентрації більшої частини фінансування на реалізацію заходів щодо наповнення озера Катлабух додав що, це озеро використовується для зрошення, в одночас вода з озера Китай не використовуеться для побутових цілей отже треба правильно раставити акценти в данному питанні. Разом з тим виникло питання щодо рибозагороджуючої споруди яка наразі не виконує свої функції та перетворилась на дамбу. Стан самого каналу задовільний, вода до нього потрапляє але далі нікуди не йде. Вирішення данного питання за рахунок місцевих органів влади неможливе так як вони не можуть взяти на баланс цю споруду без визначення власника, та не є балансоутримувачем каналу отже не може приймати рішення стосовно демонтажу. Разом з тим потрібно провести додаткові консультації щодо встановлення можливого властника данної споруди.

«ЗА» - 10

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

ВИРІШИЛИ:

3.1.  Прийняти до відома представлену інформацію.

3.2. Звернутися до Державного агентства водних ресурсів України щодо внесення змін до Плану управління річковим басейном Дунаю (суббасейн Нижнього Дунаю) в частині можливого включення заходу з розчистки озера Китай після отримання проектно-кошторисної документації та проведення її експертизи.

3.3. Звернутися до Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації з рекомендацією щодо забезпечення оформлення паспортів водних об’єктів, зокрема озера Китай.

3.4. Звернутись до Державної екологічної інспекції України з метою встановлення фактичного стану поверхневих вод озера Китай шляхом проведення відповідних аналізів та моніторингу хімічного стану вод. За результатами отриманої інформації розглянути доцільність підготовки звернення до Ради національної безпеки і оборони України щодо визнання території озера Китай зоною надзвичайної екологічної ситуації.

3.5. Підтримати ініціативу Тараса КОТА щодо будівництва нової насосної станції для забезпечення потреб з наповнення озера Китай та звернутися з цього питання до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

3.6. Підготувати звернення до Ганни ЗАМАЗЄЄВОЇ, Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, щодо забезпечення насосних станцій альтернативними джерелами енергопостачання, зокрема сонячними електростанціями, у межах відповідних бюджетних програм.

3.7. Підтримати пропозицію Родіона АБАШЕВА, голови Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації, щодо демонтажу рибозагороджувальної споруди та винесення цього питання на розгляд районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Зазначити, що розгляд питання на засіданні комісії ТЕБ та НС сприятиме пришвидшенню процесу встановлення балансоутримувача (власника) зазначеної гідротехнічної споруди.

Одночасно рекомендувати Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм провести додаткові консультації з Фондом державного майна України щодо встановлення власника рибозагороджувальної споруди. У разі відсутності відповідної інформації Басейновій раді Нижнього Дунаю звернутися до Одеської обласної державної (військової) адміністрації щодо розгляду питання демонтажу рибозагороджувальної споруди з метою покращення умов самоплинного водообміну через канал та забезпечення наповнення озера Китай.

3.8. Опрацювати надану Держрибагентством інформацію щодо доцільності витрат, пов’язаних із заходами з наповнення озера Китай. Водночас звернути увагу на доцільність спрямування основної частини фінансових ресурсів на заходи з наповнення озера Катлабух, де існує більш нагальна потреба у здійсненні таких робіт.

3.9. На наступному засіданні Басейнової ради Нижнього Дунаю розглянути інформацію щодо рівневого режиму річки Дунай та показників стоку по Кілійському рукаву.

1. Про реалізацію Плану управління річковими басейном Дунаю (суббасейн нижнього Дунаю) у першому півріччі 2026 року

 СЛУХАЛИ: начальника відділу використання водних ресурсів та басейнової взаємодії БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Артура МЕРКА, який доповів, що одним із ключових завдань реалізації Плану управління річковим басейном Дунаю на 2025–2030 роки є забезпечення виконання передбачених заходів на місцевому рівні. Значна частина заходів ПУРБ належить до повноважень органів місцевого самоврядування та потребує включення до місцевих програм розвитку.

Упродовж 2025–2026 років Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю проводилася робота з територіальними громадами щодо інформування про затверджені ПУРБ та необхідність врахування їхніх заходів у місцевому плануванні.

Програма заходів (додаток 11 до ПУРБ) включає 49 заходів, з яких 28 є основними та 21 – додатковими. Із основних заходів 20 спрямовані на зменшення впливу гідроморфологічних змін, 6 – на зменшення забруднення поверхневих вод, а 2 – на встановлення водоохоронних знаків та удосконалення водообліку.

Аналіз інформації, отриманої від територіальних громад, свідчить про недостатню інтеграцію заходів ПУРБ до місцевих програм. Основними причинами є обмеженість фінансових ресурсів, відсутність джерел фінансування масштабних природоохоронних проєктів та необхідність вирішення першочергових потреб громад в умовах воєнного стану.

Водночас окремими громадами вже здійснюються заходи ПУРБ. Зокрема, Катлабузька територіальна громада реалізує заходи щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а також збору і використання дощової та «сірої» води. Кілійська територіальна громада виконує заходи з ремонту каналізаційних систем, облаштування дощової каналізації та здійснює паспортизацію водних об’єктів.

Особливо актуальною залишається проблема фінансування заходів, пов’язаних із відновленням водних екосистем, реконструкцією очисних споруд та покращенням стану озер Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух і Китай. Реалізація таких заходів потребує залучення коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.

Наголошено, що саме територіальні громади є відповідальними за реалізацію значної частини заходів ПУРБ, а їх належне врахування у місцевому плануванні є необхідною умовою досягнення екологічних цілей та покращення стану водних ресурсів суббасейну Нижнього Дунаю.

У зв’язку з цим БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю звертається до голови та членів Басейнової ради з проханням сприяти взаємодії з територіальними громадами, районними державними (військовими) адміністраціями та комунальними підприємствами щодо включення заходів ПУРБ до короткострокових і довгострокових місцевих програм задля виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.11.2024 № 1347-р.

Юрій МАСЛОВ вніс пропозицію щодо проведення виїзного засідання в Ізмаїльськії районній державній (військовій) адміністрації під головуванням Родіона АБАШЕВА із залученням представників усіх територіальних громад Дунайського регіону.

«ЗА» - 10

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

ВИРІШИЛИ:

1. Прийняти до відома представлену інформацію.
2. Запропонувати провести виїзне засідання в Ізмаїльській

районній державній (військовій) адміністрації під головуванням Родіона АБАШЕВА за участю представників усіх територіальних громад Дунайського регіону з метою обговорення актуальних питань управління водними ресурсами та реалізації заходів ПУРБ.

1. Різне.

Оксана ПОЛЯКОВА, акцентувала увагу на тому, що однією з

основних причин проблем із водністю є перерозподіл стоку річки Дунай на користь румунської сторони. У зв’язку з цим запропоновано заручитися підтримкою Біргіт Фогель, Виконавчого секретаря Міжнародної комісії із захисту річки Дунай та Басейнової ради Нижнього Дунаю щодо організації зустрічі з представниками румунської сторони для обговорення зазначеного питання.

     Юрій МАСЛОВ, ініціював питання щодо організації та відзначення Дня Дунаю із залученням зацікавлених сторін.

Голова басейнової ради                                                         Юрій МАСЛОВ

Виконавчий секретар ради                                                    Артур МЕРКО