1. Декларація щодо співпраці в басейні Дунаю між Басейновими управліннями водних ресурсів та Басейновими радами для забезпечення координації та моніторингу виконання заходів Плану управління річковим басейном Дунаю.

Доповідач: Марія Шпанчик – начальник Управління забезпечення водними ресурсами Держводагентства України.

1. Дунайська Стратегія – платформа для координації зусиль та реалізації спільних проєктів, заходів ПУРБ, спрямованих на стале гармонійне майбутнє Дунайського регіону.

Доповідач: Юрій Маслов - голова Басейнової ради нижнього Дунаю.

1. Співпраця у галузі водного господарства між Україною та Румунією відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах.

Доповідач: Мальвіна Геніч – секретар Уповноваженого уряду України з виконання Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах .     

1. Пропозиції до нового конкурсу Програма Interreg NEXT Румунія-Україна 2025-2027. Екологічні ініціативи: сприяння адаптації до зміни клімату, зменшення ризиків катастроф, підвищення біорізноманіття та боротьба із забрудненням.

Доповідач: Іван Кічук – керівник Робочої групи по проблемам нижнього Дунаю; Олександр Рошко – керівник Робочої групи по проблемах річок Пруту та Сірет; Олег Кисіль – начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, керівник Робочої групи по проблемам річки Тиса.

Хід засідання:

Вітальні слова:

Ігор Гопчак наголосив на важливості транскордонного співробітництва, нагадав про вагомі завдання щодо реалізації плану управління річковим басейном Дунаю (далі - ПУРБ) та координації зусиль для досягнення сталого розвитку водних ресурсів України. Відзначив важливість Дунайської стратегії як платформи для координації спільних зусиль Дунайських країн. Транскордонне співробітництво є ключовим елементом успішного управління водними ресурсами басейну Дунаю.

Юрій Маслов привітав учасників першого спільного онлайн-засідання та подякував всім за те, що щодня ведеться нелегка та важлива робота зі збереження водних ресурсів України. Наголосив на тому, що річкові басейни - це артерії, які поєднують громади, регіони, країни а отже відповідальне управління ними є безпекою сталого розвитку та добробуту майбутніх поколінь.

Григорій Кікерчук подякував всім присутнім за участь, та наголосив, що подібні зустрічі це важливий інструмент для обміну досвідом в сфері водного господарства зокрема досвіду з реалізації ПУРБ.

Юрій Шпонтак акцентував увагу на нових проблемах, які можуть виникнути при реформуванні галузі водного господарства та виразив впевненість у тому, що це не завадить виконанню ПУРБ.  

1. Декларація щодо співпраці в басейні Дунаю між Басейновими управліннями водних ресурсів та Басейновими радами для забезпечення координації та моніторингу виконання заходів Плану управління річковим басейном Дунаю.

Марія Шпанчик наголосила на важливості Декларації про співпрацю в басейні Дунаю, підкресливши, що в Україні цей басейн охоплює чотири суббасейни з різними природними характеристиками та водно-екологічними викликами. Суббасейни Тиси, Пруту та Сірету найбільше потерпають від повеней і паводків, тоді як суббасейн нижнього Дунаю стикається з проблемою посух. Впровадження європейських вимог, директив та регламентів – це не лише питання законодавства, яке Україна зобов’язана імплементувати. Це, насамперед, діалог і переговорний процес між усіма стейкхолдерами, щоб були враховані інтереси кожного та почутий голос усіх учасників процесу. Звернула увагу на те, що вже наступного року Україна головуватиме в Міжнародній комісії з захисту річки Дунай (ICPDR). Це надасть можливість нашій державі привернути додаткову увагу як до національних водних проблем, так і до спільних напрямків транскордонної співпраці.

1. Дунайська Стратегія – платформа для координації зусиль та реалізації спільних проєктів, заходів ПУРБ, спрямованих на стале гармонійне майбутнє Дунайського регіону.

Юрій Маслов проінформував щодо стратегії Європейського союзу для Дунайського регіону. Мета цієї стратегії – поглибити інтеграцію українських прикордонних регіонів у макрорегіональну співпрацю та об’єднати зусилля з країнами-сусідами для сталого розвитку басейну Дунаю. Основні цілі та завдання - це поглиблення транскордонної координації між чотирьма областями України (Одеською, Івано-Франківською, Закарпатською, Чернівецькою) та країнами макрорегіону для реалізації пріорітетів Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Сприяння економічному зростанню та конкурентноспроможності, зокрема через підтримку інвестиції, розвиток іноваційних кластерів, малих та середніх підприємств. Забезпечення екологічної стійкості шляхом реалізації проєктів з очищення води, декарбонізації, впровадження сталих енергоефективних технологій моніторингу якості довкілля. Розвиток людського капіталу та інфраструктури, включно з модернізацією медичних закладів, удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації. Просування культурних і туристичних ініціатив, підтримка мультинаціональних заходів та створення «бренду регіону» для залучення інвестицій у сектор туризму. Підтримка прозорості, інклюзії та інновацій, формування середовища відкритого діалогу між державними структурами, бізнесом і громадскістю та обмін аналітичними матеріалами для прийняття зважених рішень.

1. Співпраця у галузі водного господарства між Україною та Румунією відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах.

Мальвіна Геніч зазначила, що Угода про співробітництво між Урядом України та Урядом Румунії була підписана 30.09.1997 року у м. Галац (Румунія). За час дії Угоди було проведено 12 нарад Уповноважених на яких розглядались важливі питання співпраці у водній галузі. Регламенти співробітництва стосуються питань захисту від паводків та льодових явищ на водотоках і внутрішніх водах, обміну гідрологічними на метеорологічними даними, оцінки якості прикордонних вод та заходів, що вживаються при надзвичайних забрудненнях, яких неможливо уникнути на прикордонних водотоках. До складу Робочих груп входять представники з України та Румунії, зокрема Басейнових управлінь водних ресурсів, обласних центрів з гідрометеорології, Національної адміністрації «Води Румунії», Басейнових адміністрацій, Національного інституту гідрології та інші. В рамках виконання Регламентів співробітництва  відбуваються наступні заходи: зустрічі Робочих груп щодо аналізу виконання Регламентів співробітництва, спільні обов’язкові огляди гідротехнічних споруд на території обох країн, погодження технічних документацій на проведення протиповодкових робіт на землях водного фонду в прикордонній зоні на територіях обох країн. Крім того відбувається щомісячні відбори проб води в прикордонних створах, обмін отриманими результатами досліджень та проведення оцінки якості масивів поверхневих вод. До того ж, одним із важливих пунктів взаємодії є обмін досвідом щодо інтегрованого управління водними ресурсами, а також підготовка та впровадження спільних міжнародних проєктів.

1. Пропозиції до нового конкурсу Програма Interreg NEXT Румунія-Україна 2025-2027. Екологічні ініціативи: сприяння адаптації до зміни клімату, зменшення ризиків катастроф, підвищення біорізноманіття та боротьба із забрудненням.

Іван Кічук висловив побажання, щоб такі наради дали поштовх для подальшої плідної співпраці в частині виконання заходів ПУРБ в суббасейнах Дунаю. Наголосив, що взаємодія з Румунською стороною відбувається в рамках раніше прийнятих регламентів, напрацьовується порядок денний майбутньої зустрічі, яка планується в жовтні 2025 року та включення до нього питання водного балансу. Зауважено на тому, що «захисний фронт» зокрема дамби були передані на баланс Держрибагентства, актуальну інформацію щодо їх стану наразі отримати не змогли. Пропрацьовується варіант із включенням представника Держрибагентства у робочу групу задля актуалізації наявної та отримання нової інформації про стан гідротехнічних споруд. Відбір проб здійснюється кожною стороною окремо у зв’язку з військовими діями. Для покращення стану моніторингу були підготовлені документи для участі в грантовій програмі Interreg NEXT однак дана заявка не пройшла відбір по причині зауважень щодо партнерів зі сторони Румунії. Але планується повторна участь задля досягнення мети.

Григорій Кікерчук поділився досвідом щодо подачі проєктних заявок. Основні пріоритетні напрямки - це зміна клімату, а також стале державне управління. Основний акцент зосереджено на протипаводкових заходах шляхом вдосконалення систем АІВС «Прикарпаття» для спостереження та прогнозування паводків в суббасейнах річок Прут та Сірет. Передбачено встановлення 10 автоматизованих станцій на мостових опорах. Іншим проєктом заплановані заходи щодо робіт з берегоукріплення, будівництва пішохідного мосту поблизу села Тереблече для спільного відбору проб. Наступний проєкт мав за мету налагодження ефективної взаємодії та координації між органами управління водними ресурсами та відповідними службами, відповідальними за запобігання і ліквідацію наслідків шкідливої дії вод у суббасейні Сірету. Планувалось придбання спецтехніки, розробка інструкції та тренувальні навчання. На розгляді знаходиться проєкт про оперативне реагування на водні загрози через модернізацію систем моніторингу, вдосконалення координації дії та просвітництво. Він включає розроблення ГІС-карт ризиків, впровадження спільного порядку дій у разі повеней/паводків та проведення просвітницької кампанії серед громад.

Олег Кисіль акцентував увагу на здійснення заходів ПУРБ в частині реконструкції та будівництва каналізаційних очисних споруд на території великих населених пунктів Закарпатської області. Проведення заходів пов’язаних з розчистками русел річок та стабілізації існуючої берегової лінії водотоків. При подачі міжнародних заявок всі заходи повинні віддзеркалюватись двома учасниками, але в більшості випадках румунська сторона вже пройшла той чи інший етап модернізації інфраструктури і дедалі важче знайти партнера для грантової участі. В той же час, там де це можливо, місцеві громади підписують угоди напряму з громадами Румунії. Щодо розчистки річки Тиси, то вбачається проблема обмеженого доступу до неї через війну. На кордоні з Угорщиною реалізується проєкт по розчистці каналу Батар. Наступні пропозиції до впровадження це протипаводковий захист та обводнення територій, затримання води та розподілення між спільними водогосподарськими системами.

Володимир Суран додав щодо необхідності узгодження дій між місцевими громадами та водогосподарниками в питанні підготовки пропозицій до конкурсу Програми Interreg NEXT Румунія-Україна 2021-2027.

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до уваги інформацію викладену у доповідях учасників спільного засідання.
2. При підготовці проектних заявок для участі в конкурсах на отримання фінансування у рамках стратегії Дунайського регіону врахувати досвід інших Басейнових управлінь.
3. Запропонувати місцевим Державним (військовим) адміністраціям провести роботу з органами місцевого самоврядування на території яких заплановано будівництво або реконструкція очисних споруд, щодо участі у конкурсі на отримання грантів від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) відповідно до угоди укладеної між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
4. Доручити секретарям Басейнових рад розробити графік проведення та порядку денного наступних спільних засідань Басейнових рад нижнього Дунаю, річок Пруту та Сірету, річки Тиса.